Юлія Стрельнiкова,
вокалістін та архитекторка (Харків)
Для мене ‚Втрата‘ – це синонім ‚Пустоти‘. Коли ти втрачаєш близьку людину, то втрачаєш можливість ще раз сказати їй, як ти її любиш, що думаєш, почути таку необхідну пораду або що вона теж тебе любить – у відповідь. На місці цієї можливості утворюється порожнеча, і ти не знаєш, що тобі з нею робити.
Коли ти втрачаєш будинок дитинства (саме втрачаєш, а не йдеш з нього) то разом з ним усі теплі спогади про ‚Дім‘ як такий стають далекими, напівпрозорими. Такі спогади трохи оживають на старих фотографіях, але на місці таких знайомих тобі запахів, звуків скрипучих сходів та улюбленого куточка на лавці в саду – Пустота.
Коли ти втрачаєш Батьківщину, то розумієш, що ти – мандрівник, і скрізь ним будеш. Ти можеш перебувати в дуже хороших умовах, але в душі весь час чогось не вистачатиме.
Це як грати спектакль для повної зали людей, але знати, що місце гостя, очі якого ти найбільше хотів побачити у залі – пустує. Втрата… Порожнеча… Синоніми.
Julia Strelnikova,
Vokalistin, Architektin (Kharkiv)
Für mich ist „Verlust“ gleichbedeutend mit „Leere“.
Wenn man einen geliebten Menschen verliert, verliert man die Möglichkeit, ihm noch einmal zu sagen, wie sehr man ihn liebt, was man denkt, einen so notwendigen Rat von ihm zu bekommen oder zu hören, dass er einen auch liebt.
An dieser Stelle entsteht eine Leere, und man weiß nicht, was man damit anfangen soll.
Wenn man sein Elternhaus verliert (wirklich verliert und nicht verlässt), sind all die schönen Erinnerungen an das „Zuhause“ als solches weit weg und halbdurchsichtig.
Diese Erinnerungen werden auf alten Fotos ein wenig lebendig, aber an die Stelle der vertrauten Gerüche, der Geräusche der knarrenden Treppe und des Lieblingsplatzes auf der Gartenbank tritt Leere.
Wenn man seine Heimat verliert, merkt man, dass man ein Wanderer ist, und man wird es überall bleiben.
Man kann unter den besten Bedingungen leben, aber im Herzen wird man immer einen gewissen Verlust spüren. Wie als würde man in einem Theater vor vollem Haus spielen, und man weiß, dass der Platz des Gastes den man gerne im Publikum sehen würde, leer bleibt.
Verlust… Leere… Das sind Synonyme
